• Розклад занять
    Розклад занять у ліцеї
    Розклад дзвінків у ліцеї

    1-й урок 08.30 – 09.15
    2-й урок 09.25 – 10.10
    3-й урок 10.30 – 11.15
    4-й урок 11.35 – 12.20
    5-й урок 12.30 – 13.15
    6-й урок 13.25 – 14.10
    7-й урок 14.20 – 15.05
    8-й урок 15.15 – 16.00

    Літопис ліцею

    Блоги вчителів
    Фон под ссылками

    Блог Олега Приходька


    Блог Світлани Тарабрової


    Блог Тетяни Алених


    Блог Ірини Шишкіної


    Блог Людмили Бондаренко


    Блог Наталії Соловйової



    Цивільна оборона

    Насильству - ні!
    Національна дитяча гаряча лінія
    Національна гаряча лінія

    Свята
    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Статистика

     

    Урок- це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якої вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів одного віку за сталим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання.


    Класифікація типів уроків(за метою організації матеріалу, що вивчається та рівнем навченості учнів)

    • уроки вивчення нового матеріалу;
    • уроки удосконалення знань, умінь та навичок;
    • уроки узагальнення та систематизації;
    • комбіновані уроки;
    • уроки контролю і корекції знань, умінь та навичок.

    Структура комбінованого уроку(етапи)

    1. організаційний момент;
    2. перевірка домашнього завдання;
    3. актуалізація опорних знань;
    4. формулювання мети і завдань уроку;
    5. мотивація навчальної діяльності;
    6. вивчення нового матеріалу;
    7. закріплення нового матеріалу;
    8. підсумки уроку;
    9. домашнє завдання.

    Нетрадиційні уроки (нестандартні) - це імпровізовані навчальні заняття, що мають нестандартну структуру та незвичайні задуми й організаційну форму.

    Види нетрадиційних уроків:

    • урок-семінар;
    • урок-суд;
    • дослідницький урок;
    • урок-дискусія;
    • урок-прес-конференція;
    • урок-телепередача;
    • урок-екскурсія;
    • урок-брейн-ринг;
    • урок-репортаж;
    • урок-гра.

    Форма навчання - це характер орієнтації діяльності, в основі якого лежить провідний метод навчання (зовнішня сторона організації навчального процесу)


    Форма організації навчання  - це конструкція окремої ланки процесу навчання, визначений вид заняття.


    Метод навчання - це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (спосіб досягнення мети). 


    Прийом навчання - це елемент методу, його складова частина, окремий крок у реалізації метода.


    Засоби навчання - це різноманітні матеріали, предмети, знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш ефективно досягається мета навчального процесу


    План самоаналізу уроку

    1.     Вдалося утримати всі види діяльності в межах оголошеної теми уроку.  

    2.     Правильно визначено мету і завдання уроку з урахуванням особливостей класу.

    3.     Вдалося обраними засобами сформулювати мотивацію навчальної діяльності на уроці і дати їй цільовий напрямок.

    4.     Оптимальність обраних форм, методів, засобів організації навчальної діяльності для реалізації мети уроку.

    5.     Оптимальність розподілення часу на уроці.

    6.     Правильність визначення завдання, місця та форм засобів контролю (його ефективність, чи мала місце мотивація оцінок)

    7.     Правильність побудови усного мовлення (виправлення помилок, наявність логічних акцентів, пауз).

    8.     Правильність організації роботи з домашнім завданням (його добір, характер, системи пояснень та оцінки, місце в реалізації мети).

    9.     Вдалість організації роботи дітей з оцінки своєї діяльності на уроці, з позицій досягнення цільової установки.

    10.   Ступінь досягнення мети уроку.  

    11.   Забезпечення розв’язання навчальних, виховних, розвивальних завдань, їхній взаємозв’язок.

    12.   Раціональність поданої структури уроку для розв’язання цих завдань.

    13.   Організація контролю за засвоєнням знань, умінь та навичок.

    14.   Підтримання комфортної психологічної атмосфери на уроці.

    15.   Вдалість повної реалізації поставлених завдань.

    Поради педагогам

    Сучасний урок: вимоги до проведення

    Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.

    Для сучасного уроку характерними ознаками є:

    –   варіативність і гнучкість структури уроку;

    –   спрямованість уроку на особистість учня;

    –   оптимізація форм роботи на уроці;

    –   формування найважливіших компетентностей учнів;

    –   співпраця вчителя і учня.

    Статистика свідчить, що за свій педагогічний вік учитель проводить більше 25 тисяч уроків, а учень за час навчання в школі відвідує їх майже 12 тисяч.

    Як побудувати сучасний урок? Як зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями та вміннями, а й викликав би у дітей щирий інтерес, природню зацікавленість, формував би їхню творчу свідомість?

    Основними критеріями щодо підготовки і проведення уроку в сучасній школі є:

    1.Тема уроку повинна відповідати навчальній програмі.  Програма – загальнодержавний та загальнообов’язковий документ, що підлягає неухильному виконанню.

    2.Чітке визначення мети уроку. Готуючись до уроку, вчитель повинен продумати кожен свій крок, вибрати ті форми і методи, які відповідають віковим особливостям дітей, індивідуальним особливостям групи. Якщо чітко визначена мета уроку, то відповідно до неї вчитель здійснює пошук найефективніших форм роботи на уроці.

    Триєдина мета уроку – це завчасно запрограмований вчителем результат, який повинен бути досягнутий ним і учнями в кінці уроку. Вона вміщує три аспекти: навчальний, розвивальний, виховний.

    Навчальний аспект: озброїти учнів знаннями з даної теми. Доречно при плануванні навчальної мети визначити, якого рівня якості знань пропонується досягнути учням на цьому уроці: репродуктивного, конструктивного чи творчого. Ключовими словами, що характеризують навчальний аспект є: «навчити», «розкрити», «показати», «ознайомити», «довести», «порівняти», «систематизувати», «узагальнити» тощо.

    Розвивальний аспект мети уроку передбачає формування вмінь та навичок і може бути сформульований для кількох уроків, а іноді й для уроків цілої теми. Він складається із кількох блоків: розвиток мовлення, мислення, сенсорної сфери. Ключовими словами є: «розвивати», «формувати», «практикувати» тощо.

    Виховний аспект мети уроку повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, форм і методів навчання для формування і розвитку моральних, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості школяра. Ключове слово «виховувати».

    3.Мета уроку визначає його тип, а тип – структуру заняття. Треба пам’ятати, що тип уроку визначається метою та його структурою. Мета уроку → тип уроку  структура уроку → розрахунок часу на різних етапах уроку. Оскільки мета уроків є різноманітною, різноманітними будуть і відповідно структури уроків.

    4.Конспект уроку складається в довільній формі. Конспект – це творчість вчителя, це його професійний почерк. У деяких випадках учителі користуються «готовими» поурочними планами-конспектами. Це правомірно, якщо такі напрацювання мають гриф і їх «Рекомендовано МОНУ». Проте постійне використання таких методичних розробок уроків небезпечне тим, що воно паралізує творчість учителя навіть тоді, коли педагог володіє такою можливістю. Вчитель повинен пам’ятати, що автором сценарію, режисером-постановником і виконавцем уроку є він сам. Навчальні можливості дітей конкретної групи знає тільки він, і тому саме він є відповідальним за успіх чи провал будь-якого уроку, а не автор «готових» методичних розробок.

    5.Оптимальний, обґрунтований  вибір форм і методів проведення навчального заняття.  Як свідчить практика, найрезультативнішим є той урок, на якому оптимально та раціонально підібрані  навчальні форми і методи, поєднані традиційні та нетрадиційні підходи до проведення навчального заняття.

    6.Раціональне і комплексне використання тих чи інших засобів навчання.  Застосування вчителем кожного засобу виправдано тоді, коли воно економить сили педагога та учня, час уроку, покращує сприйняття навчального матеріалу, дозволяє здійснити контроль за тим, що вивчено тощо, і, звичайно, коли застосування того чи іншого засобу навчання не є гіпертрофованим.

    7. Продумування, передбачення «родзинки» уроку. Щоб навчальне заняття було цікавим для дітей, воно повинно містити те, що викликає подив, захоплення, інтерес – одним словом те, що вони будуть пам’ятати, коли все інше забудеться. Це можуть бути цікаві факти або навіть нестандартні підходи до уже відомого.

    1. Об’єктивне, справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із найважливіших складових уроку.

    По-перше, кожен учитель чітко має визначити мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. Оцінювання потрібне для того, щоб:

    –   визначити найкращих за досягненнями учнів;

    –   показати учням, як вони засвоїли матеріал;

    –   стимулювати мотивацію  школярів до навчання і отримання знань;

    –   з’ясувати, чи є необхідність у додатковому навчанні або «перенавчанні» тощо.

    По-друге, сформулювати  для себе критерії та стандарти оцінювання.

    Як свідчить сучасна педагогічна практика, в процесі оцінювання рівня навчальних досягнень учнів доречно використовувати два типи критеріїв: соціальні та індивідуальні. Інструментарієм соціального  оцінювання сьогодні є «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», розроблені МОНУ на міжпредметному та предметному рівнях. Застосування  індивідуальних  критеріїв дає змогу порівняти результат, отриманий учнем сьогодні, з його попередніми результатами, і тим самим виявити динаміку його розвитку.

    Важливим способом індивідуального оцінювання виступає самооцінка, коли кожен учень повинен проаналізувати свою діяльність, визначити якість своєї роботи та шляхи її підвищення. Коментування оцінки є обов’язковим, незалежно від того, чи відповідь учня є усною чи письмовою. 

    Поєднання вчителем у своїй роботі індивідуальних і соціальних еталонів проявляється в тому, що учень не тільки засвоює зміст навчального матеріалу, а й сам контролює і корегує свою пізнавальну діяльність. Це і є ідеальна ситуація з критеріями оцінювання.

    Отже, не дивлячись на бурхливі зміни в суспільному житті, інноваційні підходи до вирішення освітянських проблем, урок як класична форма в системі роботи загальної середньої освіти  є стержнем організації навчально-виховного процесу.

     

    Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності

    • Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
    • Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті, діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.
    • Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
    • Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
    • При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз” сконцентруйтеся на своємк диханні.
    • Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.
    • Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров’я і благополуччя.

     

    Як сприяти саморозвитку ліцеїстів

    Пам’ятка для педагогів

    1.Оцінювати реальні можливості учнів, рівень їхньої підготовки. Здійснювати індивідуальний підхід у керівництві саморозвитком.

    2. Кількісний та якісний аналіз рівня навчальних досягнень з кожної предметної теми допоможе дати за необхідності рекомен­дації кожному учневі щодо корекції знань, стимулювати так звану ближню мету саморозвитку - ліквідацію прогалин.

    3. Учням, що мають утруднення в самостійному визначенні особистих про­блем, пропонувати чіткий алгоритм, ви­конання покрокових дій щодо корекції з наданням конкретних ре­комендацій: що саме потрібно вивчити, які джерела інформації при цьому можна використати, які практичні заняття, вправи, досліди, задачі, завдання виконати для розвитку вміння застосовувати набу­ті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях.

    4.Учням з низь­кою готовністю до здійснення саморозвитку пізнавальної діяльності необхідно надавати конкретнішу інформацію про можливості здій­снення діяльності, можливо, навіть вказувати на сторінки тих чи ін­ших джерел, які потрібно опрацювати. При цьому давати ліцеїстам можливість вибору завдань, способів діяльності з переліку запропо­нованих.

    5. Саморозвиток виникає тоді, коли учень на основі знань і вмінь, отри­маних у процесі навчання та виховання виявляє недостатність наявних знань для вирішення певної проблеми. Отже, необхідно створювати саме такі ситуації, які спонукають учня до самостійного пошуку вирішення проблем, розви­вають його ініціативу звернення до додаткових джерел пізнавальної інформації, формують його самостійність. Діяльність ліцеїстів переходить на рівень самоорганізації і саморегуляції.

    6. Проблему управління пізнавальною діяльністю учнів слід розв'язувати  так, щоб ліцеїст був не об'єктом, а суб'єктом навчання і виховання.

     

    Не навчайте дітей так, як навчали вас,

    вони народилися в інші часи...

    Сучасні учні - не гірші й не кращі  за тих школярів,

    яких ми недавно вчили…

    вони просто інші…

     

    Психологічні вимоги до уроку через призму оновленої освіти

    Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85 % залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15 % визначається наявними знаннями

    Психологічні вимоги до уроку:

    1. Організувати й здійснити сприймання, усвідомлення, запам’ятовування та осмислення навчальної інформації.

    2. Розвивати довільну й післядовільну увагу учнів, зосереджувати її на найскладніших і найвідповідальніших моментах (поняттях, правилах, законах).

    3. Застосовувати мнемонічні прийоми (механічні й смислові) запам’ятовування під час занять, тренування вмінь на уроці, а також виконання домашніх завдань.

    4. Сприяти розумовому вихованню та самовихованню особистості під час навчання.

    Для підвищення мотивації до навчання:

    -  забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати результат діяльності, коментуючи їх;

    -  використовувати всі можливості навчального матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мислення;

    - організовувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета й навчання в цілому;

    - самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;

    -  бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви.

    Для підвищення ефективності уроку:

    1. Зробіть мету уроку метою учнів.

    2. Формулюйте мету, орієнтуючись на потреби й інтереси учнів.

    3. Серйозно ставтеся до організації уроку.

    4. Орієнтуйте учнів на самооцінку діяльності.

    5. Запитуйте в учня: «Ти задоволений результатом?», кажіть замість оцінки: «Ти добре впорався з роботою».

    6. Якнайчастіше ставте учнів у ситуацію вибору.

    7. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного учня. Вибирайте такі завдання, під час виконання яких учні частіше досягають успіхів, ніж невдач.

    8. Практикуйте роботу в групах, парах.

    -  Після вивчення складного матеріалу попросіть учнів перевірити себе в засвоєнні нового матеріалу, пояснюючи його одне одному.

    - Пропонуйте дітям заздалегідь придумати питання для однокласників і ставити їх на уроці.

    - Дозволяйте й підтримуйте роботу в парах за зразком «устигаючий і відстаючий учні».

    9. Щоб запобігти порушенню дисципліни на уроці, створіть умови для підвищення якості знань учнів та їхньої самоповаги.

    - Учіть позитивного ставлення до себе.

    - Обговорюючи провину учня, говоріть тільки про те, що трапилося, не наклеюйте ярлика: «Ти, як завжди…»

    10. Не підсилюйте напруження ситуації.

    -  Контролюйте свої негативні емоції.

    - Не дозволяйте собі спалахів агресії, таких як лемент, приниження, сварка.

    - Не обговорюйте ситуацію в стані збудження, дайте «охолонути» собі й учню.

    - Проводьте час від часу загальні дискусії про порушення поведінки, щоб пояснити, що є прийнятним у певних ситуаціях, а що - ні.

    11. Враховуйте вікові особливості учнів у розвитку їх особистості та пізнавальної сфери.

    12. Не поважайте менше тих учнів, які мають низькі результати з вашого предмета. Може, їм просто не подобається та наука, яку ви викладаєте. Можливо, не мають часу на досягнення високих показників, бо беруть постійну участь у конкурсах і олімпіадах з інших предметів.

    13. Якщо ви отримуєте задоволення від своїх уроків, стилю, - ви не дарма здійснюєте педагогічну діяльність.

     


    Навчання
    Моніторинг дослідження рівня навчальних досягнень учнів

    Оголошення
    В Славутицький ліцей на постійну роботу запрошується практичний психолог

    Абітурієнтам

    Допомогти ліцею

    Архів новин
    «  Листопад 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930

    Форма входу

    Бібліотека ліцею

    Славутич - наш дім

    Славутицька міська громада

    Освітні сайти
    МОНУ

    ІІТЗО

    КОДА

    ДОН

    КВНЗ КОР "АНО"

    Управління освіти

    Славутицький ММЦ

    ПедПРЕСА


     Славутицький ліцей © 2017
    Користувачі на сайті